Однокурсники затриманих вожатих розповіли про порядки в карельському таборі

Печать

Практично всі вожаті в який став сумнозвісним таборі «Парк-готель Сямозеро» є студентами третіх курсів Петрозаводского педагогічного коледжу. У таборі вони проходили практику, і відмовитися не могли під загрозою відрахування.

Однокурсники задержанных вожатых рассказали о порядках в карельском лагере

Деякі з практикантів погодилися на умовах анонімності розповісти представникам ЗМІ про умови проживання і роботи в таборі.

За словами студентів, вони проходять практику саме в цьому таборі вже кілька років. В цьому році в кінці травня до початку роботи першої зміни практикантам провели екскурсію по табору. Вони особисто бачили наметове містечко, але керівник табору Решетова сказала, що на намети в цьому році заявок не було, і селити в них дітей не планується. У момент прибуття першої зміни практикантів в будівлі табору йшов ремонт в дитячих кімнатах. Кімнати ж для вожатих були в жахливому стані: голі цегляні стіни, залізні ліжка, все списано матюками.

На питання, чому вони не відмовилися працювати в таких умовах, студенти сказали, що залишати табір їм було заборонено навіть у разі надзвичайної ситуації. Інакше їм загрожувало відрахування.

Педагогічна практика в таборі «Парк-готель Сямозеро» була оплачуваною. Вожатим платили 7-15 тис. Рублів для спеціальності «Початкові класи» і 7-13 тис. Для студентів факультету фізвиховання. Диференціація зарплат залежала від обсягу роботи і особистої активності.

Що стосується інструктажу з техніки безпеки, водного туризму та виживання, вожаті розповіли наступне. Студенти протягом роки вивчали в коледжі предмет «Організація дитячого літнього відпочинку». Викладачі розповідали про порядок проведення дозвілля дітей до 12 років, яку корисну інформацію потрібно їм подавати, розпорядок дня та інше. Що ж стосується тренінгів з екстремального дозвілля - турпоходи, виживання, сплавів - їх не було взагалі. Про одну із затриманих інструкторів - Любі Васильєвої, сказали, що вона до цього взагалі ніколи в житті не сиділа в човні.

Також за словами багатьох студентів, проти цього, що став трагічним, походу спочатку були проти буквально все, включаючи вожатих і самих дітей. Висловлювалися припущення, що дітям «тиснули на психіку», щоб ті погодилися на сплав.

Досить кепсько в таборі були справи і з контролем за дітьми, медичною допомогою. За словами вожатих, та території табору керівництва годі було й шукати майже ніколи. Діти регулярно збігали, билися. Одного разу трапився інцидент, коли побилися два хлопчики, і одному з них згодом була потрібна перев'язка. Медика дуже довго не могли знайти, так як в цей момент та перевіряла їжу в їдальні. На всю масу дітей (понад триста) припадає єдиний медик, притому, що медикаментів майже немає.

Однокурсники задержанных вожатых рассказали о порядках в карельском лагере

Представників преси цікавило також питання можливої ​​сегрегації дітей. Була інформація, що діти, які відпочивали за безкоштовними путівками, селилися в набагато гірші умови. Прямих підтверджень такому факту журналісти не отримали, але непрямих було більш ніж достатньо. Так, вожаті розповіли, що ще на першій екскурсії було очевидно, що умови проживання в різних корпусах різняться кардинально. Були прецеденти, коли вожатих змушували під час перевірок виносити з корпусів «зайві» ліжка. Очевидно, дітей селили в кімнатах більше, ніж це дозволено санітарними вимогами.

Зараз, за ​​словами вожатих, батьки в масовому порядку забирають своїх дітей. Ще два загони поки знаходяться в таборі в повному складі. Це близько ста чоловік. Всі вони знаходяться в очікуванні квитків і супроводжуючих.

Студенти побоюються, що за результатами розглядів причин трагедії «крайніми» зроблять їх самих, вожатих. Самі вони вважають себе такими ж потерпілими.